1. Словник української мови у 20 томах

веселіти

ВЕСЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

Те саме, що веселі́шати.

А гарна удова веселіє, що загублене знайшла (Марко Вовчок);

Веселіють при згадці про могорич очі Василенка (М. Стельмах);

* Образно. Земля раділа .. сама веселіла й веселила всіх сущих на ній (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веселіти — (ставати веселим) веселішати, прояснятися, розпогоджуватися. Словник синонімів Полюги
  2. веселіти — веселі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. веселіти — -ію, -ієш, недок. Робитися, ставати веселим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. веселіти — ВЕСЕЛІ́ТИ (ставати веселим, радісним), РОЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ, ВЕСЕЛІ́ШАТИ (ставати веселішим); ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ (виходити зі стану байдужості, ставати веселим, радісним); РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ (позбуватися похмурого вигляду, ставати веселим)... Словник синонімів української мови
  5. веселіти — ВЕСЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Робитися, ставати веселим. А гарна удова веселіє, що загублене знайшла (Вовчок, І, 1955, 217); Веселіють при згадці про могорич очі Василенка (Стельмах, II, 1962, 94); *Образно. Де колгоспи сіють, там поля веселіють (Укр.. присл.., 1955, 350). Словник української мови в 11 томах