веґеря
ВЕҐЕ́РЯ, і, ж.
Український старовинний народний танець, що виконується у швидкому темпі.
Тут заплітали джереґелі, Дробушечки [дрібушечки] на головах; Скакали по полу [підлозі] веґері (І. Котляревський);
Підтикався та й давай веґері скакати перед громадою (Г. Квітка-Основ'яненко);
Заставили школяра “Отче наш” читати, самі стали веґерями боки витинати (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веґеря — Веґеря, -рі ж. Родъ танца. Підтикавсь та й давай веґері скакати. Кв. II. 89. Словник української мови Грінченка