вживлення

ВЖИ́ВЛЕННЯ (УЖИ́ВЛЕННЯ), я, с.

Дія за знач. вживи́ти.

Щорічно у світі проводиться велика кількість операцій із вживлення імплантатів, що стимулюють роботу серця (з наук.-попул. літ.);

Вживлення штучних зубів;

Уживлення штучного органа.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вживлення — (уживлення), -я, с. Введення стороннього тіла в живу тканину для приживлення в ній. Вживлення електродів у мозок. Великий тлумачний словник сучасної мови