взаємовиключати

ВЗАЄМОВИКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що.

Заперечувати, не допускати взаємної наявності або обопільного існування чого-небудь за певних умов.

Документ, що отримав досить високу оцінку фахівців та експертів у галузі державного права, містить два положення, які за певних обставин можуть взаємовиключати одне одного (з наук.-попул. літ.);

Римська зустріч науковців, філософів і богословів з різних країн має засвідчити, що віра і наука не взаємовиключають одна одну, а взаємодоповнюють (із журн.).