взаємодоповнений

ВЗАЄМОДОПО́ВНЕНИЙ, а, е.

Який доповнив кого-, що-небудь і сам зазнав доповнення.

На початку 1906 р. відредаговані й взаємодоповнені переклади П. Морачевського, П. Куліша та М. Лободовського побачили світ (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me