взаємодоповнений
ВЗАЄМОДОПО́ВНЕНИЙ, а, е.
Який доповнив кого-, що-небудь і сам зазнав доповнення.
На початку 1906 р. відредаговані й взаємодоповнені переклади П. Морачевського, П. Куліша та М. Лободовського побачили світ (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me