взаємодіяння
ВЗАЄМОДІ́ЯННЯ, я, с., книжн.
Взаємний вплив кого-, чого-небудь.
Контакти між літературними мовами є основою їх взаємодіяння і взаємозбагачення (з навч. літ.);
Жанр романсу виник як результат взаємодіяння народного та професійного мистецтва (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- взаємодіяння — взаємоді́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- взаємодіяння — -я, с. Те саме, що взаємодія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- взаємодіяння — ВЗАЄМОДІ́ЯННЯ, я, с. Те саме, що взаємоді́я. Справжній радянський письменник давно усвідомив, що його індивідуальна творча робота можлива лише у взаємодіянні з творчою роботою інших письменників (Літ. газ., 27.І 1955, 2). Словник української мови в 11 томах