взаємозбагачувати
ВЗАЄМОЗБАГА́ЧУВАТИ, ує, недок., ВЗАЄМОЗБАГАТИ́ТИ, а́ти́ть, док.
Збагачувати один одного.
Теорія права, філософія права і соціологія права здатні взаємозбагачувати і взаємодоповнювати одна одну як автономні дисципліни (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me