взаємозбагачувати

ВЗАЄМОЗБАГА́ЧУВАТИ, ує, недок., ВЗАЄМОЗБАГАТИ́ТИ, а́ти́ть, док.

Збагачувати один одного.

Теорія права, філософія права і соціологія права здатні взаємозбагачувати і взаємодоповнювати одна одну як автономні дисципліни (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me