взаємозбереження

ВЗАЄМОЗБЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с.

Взаємне збереження кого-, чого-небудь від небажаного впливу, нищення і т. ін.

Симбіоз різноманітних представників макро- і мікросвітів живих істот складався протягом багатьох тисячоліть і фактично був направлений на взаємозбереження та забезпечення спільної життєдіяльності (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me