взаємозумовлений

ВЗАЄМОЗУМО́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до взаємозумо́влювати.

У писемній формі діалогічне мовлення використовують у художніх творах як засіб відтворення мовлення та характеристики персонажів. Репліки співрозмовників пов'язані за змістом (єдиною темою), більшість із них взаємозумовлена й пов'язана структурно (з наук. літ.);

// у знач. прикм. Зумовлений, визначений спільним існуванням, впливом один на одного.

Соціально-політичні відносини взаємозумовлені, а їх урегулювання може розглядатися як створення передумов для самого процесу державного управління (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взаємозумовлений — взаємозумо́влений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. взаємозумовлений — -а, -е. Обумовлений, визначений спільним існуванням, що впливає одне на одного. Взаємозумовлений процес. Великий тлумачний словник сучасної мови