взаєморозташування
ВЗАЄМОРОЗТАШУВА́ННЯ, я, с.
Взаємне розташування предметів, речей і т. ін.
За формою взаєморозташування житла і господарських споруд український двір мав шість типів забудови (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- взаєморозташування — взаєморозташува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови