взаєморозташування

ВЗАЄМОРОЗТАШУВА́ННЯ, я, с.

Взаємне розташування предметів, речей і т. ін.

За формою взаєморозташування житла і господарських споруд український двір мав шість типів забудови (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взаєморозташування — взаєморозташува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови