1. Словник української мови у 20 томах

взводний

ВЗВО́ДНИЙ, а, е.

1. Прикм. до взвод.

Відділившись од взводу, Дмитро міцно пружинить ногами сліпучі стремена і дивиться на взводного командира, що, примружившись, неначе приріс до рослого жеребця (М. Стельмах);

Підрозділи стояли, вишикувавшись у лінію взводних колон (О. Гончар).

2. у знач. ім. взво́дний, ного, ч. Командир взводу.

Кричали [солдати] “ура”, підкидали шапки: – Дозволь салютнути, товаришу взводний! (І. Нехода);

Яреська, як уже добре обстріляного, в перші дні було призначено взводним (О. Гончар);

Я визирнув і побачив групу командирів і взводних, які про щось радились над полковими картами, розмашисто жестикулюючи (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взводний — взво́дний 1 прикметник від: взвод взво́дний 2 іменник чоловічого роду, істота командир взводу Орфографічний словник української мови
  2. взводний — -а, -е. 1》 Прикм. до взвод. 2》 у знач. ім. взводний, -ного, ч. Командир взводу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. взводний — Чотар Словник чужослів Павло Штепа
  4. взводний — ВЗВО́ДНИЙ (командир взводу), ЧОТА́Р, ЧОТОВИ́Й. Яреська.. було призначено взводним (О. Гончар); Молодий чотар, в австрійській уніформі, заклопотаний (Я. Качура); Чотовий.. прогнав його з підводи (Я. Качура). Словник синонімів української мови
  5. взводний — ВЗВО́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до взвод. Підрозділи стояли, вишикувавшись у лінію взводних колон (Гончар, Новели, 1954, 66). 2. у знач. ім. взво́дний, ного, ч. Командир взводу. Словник української мови в 11 томах