взорчатий
ВЗО́РЧАТИЙ (УЗО́РЧАТИЙ), а, е.
Те саме, що взірча́стий.
По вікнах узорчаті запони; сонце пробивається крізь їх невеличкі кружальця... (Панас Мирний);
Поверх узорчатої, мов сніг, білої сорочки висіло на шиї [Калини] багате намисто з бурштину (Юліан Опільський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- взорчатий — -а, -е. Те саме, що взорчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- взорчатий — ВЗО́РЧАТИЙ (УЗО́РЧАТИЙ), а, е. Те саме, що взірча́стий. По вікнах узорчаті запони; сонце пробивається крізь їх невеличкі кружальця… (Мирний, III, 1954, 81); Поверх узорчатої, мов сніг, білої сорочки висіло на шиї [Калини] багате намисто з бурштину (Оп., Іду.., 1958, 26). Словник української мови в 11 томах