1. Словник української мови у 20 томах

взуття

ВЗУТТЯ́, я́, с., збірн.

Вигот. зі шкіри, гуми, парусини та деяких інших матеріалів вироби, звичайно на твердій підошві, для носіння на ногах.

У неї ні одежі теплої, ні взуття як слід (Панас Мирний);

Курбала довго вовтузився на кухні, хекаючи, скидав одіж, взуття, переодягаючись у чисте хатнє (Олесь Досвітній);

Ще з найдавніших часів для населення України основним взуттям були чоботи (О. Воропай).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взуття — взуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. взуття — [ўзут':а] -т':а, р. мн. -т':іў Орфоепічний словник української мови
  3. взуття — -я, с., збірн. Вигот. із шкіри, гуми та деяких інших матеріалів вироби, здебільшого на твердій підошві, для носіння на ногах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. взуття — син. гади, гівнодави, педалі, шкалики, шкари, шкраби, шузи. Словник жарґонної лексики української мови
  5. взуття — Взувачка, взувка, взувки, взувочка, обувачка Словник синонімів Вусика
  6. взуття — ВЗУТТЯ́ збірн. (вироби зі шкіри, гуми, парусини тощо на твердій підошві для носіння на ногах); ШКАРБАНИ́ (ШКАРБУНИ́) мн., розм., ШКРА́БИ мн., діал., ШЛАПАКИ́ мн., діал. (старе, стоптане, порване взуття). Курбала довго вовтузився на кухні,.. Словник синонімів української мови
  7. взуття — Взуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. взуття — ВЗУТТЯ́, я́, с., збірн. Вигот. із шкіри, гуми, парусини та деяких інших матеріалів вироби, звичайно на твердій підошві, для носіння на ногах. Словник української мови в 11 томах