вибатожений
ВИ́БАТОЖЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до ви́батожити.
Крадій, спійманий на місці злочину, був вибатожений господарем (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибатожений — ви́батожений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови