вибиття

ВИБИТТЯ́, я́, с.

Дія за знач. ви́бити 1–3, 6, 10, 12.

Біля приміщення суду міліція виявила сліди вибиття дверей (з газ.);

Підготовка до контрнаступу передбачає вибиття з рядів супротивника найбільш боєздатних та мобільних частин (з наук.-попул. літ.);

Вибиття рельєфу з листової міді відоме з давніх-давен (з наук.-техн. літ.).