вибовтаний
ВИ́БОВТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́бовтати.
В мілкому й замуленому руслі ледве-ледве слизить вибовтаний гусьми та качками потічок (І. Нижник);
Глибока тишина царювала в лісі, і тільки його сильний хід або вряди-годи вибовтаний проклін, коли зле ступив, перебивали її (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибовтаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вибовтати. Великий тлумачний словник сучасної мови