виборсуватися

ВИБО́РСУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́БОРСАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Борсаючись, вибиратися з чого-небудь тісного, незручного або небезпечного, із того, чим укритий, обмотаний і т. ін. хтось.

Катеринка, наче його збудили, кинувся до вікна, плечима вибив раму й, обдираючи лікті та коліна, почав виборсуватися з хати, аж поки звалився біля призьби (Є. Гуцало);

Ось Богдан вище пояса вскочив у якийсь рів, набрав повні халяви снігу і довго не міг виборсатись із нього (М. Стельмах);

Олеся спробувала востаннє виборсатися з його обіймів, але не змогла (В. Яворівський);

* Образно. Сонце, що вряди-годи виборсується з хмар, робить місто святково-веселим (В. Підмогильний).

2. перен. Виходити зі скрутного, заплутаного становища.

Страждання є дуже сильним наркотиком: людині погано і замість того, щоб виборсуватися з цього стану, вона, навпаки, робить собі ще гірше, аби відчути всю глибину справжнього болю (з газ.);

Відчула [Олена], що він хоче допомогти їй виборсатись з неприємної ситуації, і тепла вдячність заполонила її (Ірина Вільде);

Як жити, як виборсатись із в'язниці гріхів? (І. Драч).