вибраковувати

ВИБРАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРАКУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

Відбирати, бракуючи, визначаючи як неякісне, таке, що не відповідає стандарту, хворе і т. ін.

Під час збирання і перед завантаженням у сховища картоплю сортують за розміром і вибраковують усі неповноцінні бульби (з наук. літ.);

Треба буде вибракувати гладких [коней] – вони не для фiльму (О. Гончар);

Пошкоджену капусту слід вибракувати під час збирання (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибраковувати — вибрако́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибраковувати — -ую, -уєш, недок., вибракувати, -ую, -уєш, док., перех. Відбирати, бракуючи, визначаючи як неякісне або таке, що не відповідає стандарту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибраковувати — ВИБРАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРАКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Відбирати, бракуючи, визначаючи як неякісне або таке, що не відповідає стандарту. Під час вбирання і перед завантаженням у сховища картоплю сортують за розміром і вибраковують усі неповноцінні бульби (Картопля, 1957, 70). Словник української мови в 11 томах