1. Словник української мови у 20 томах

вибризнути

ВИ́БРИЗНУТИ, ну, неш, док., що і без прям. дод.

Однокр. до вибри́зкувати.

– Хай нашим ворогам така шибениця! – скрикнула Христя, вихиливши чарку і вибризнувши останню краплю поверх голови (Панас Мирний);

Острий ніж входив у тіло, .. поки з-під нього не вибризнула рубінова струя [струмінь] крові (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибризнути — ви́бризнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибризнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до вибризкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибризнути — ВИБРИ́ЗКУВАТИ (виливати, викидати рідину бризками, плескаючи), ВИПЛІ́СКУВАТИ. — Док.: ви́бризкати, ви́бризнути, ви́плескати, ви́плеснути. Екіпаж котився, мірно вибризкував на всі боки рідиною (Я. Качура); Острий ніж входив у тіло, .. Словник синонімів української мови
  4. вибризнути — ВИ́БРИЗНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до вибри́зкувати. — Хай нашим ворогам така шибениця! — скрикнула Христя, вихиливши чарку і вибризнувши останню краплю поверх голови (Мирний, III, 1954, 330); Острий ніж входив у тіло,.. Словник української мови в 11 томах