1. Словник української мови у 20 томах

вибруднити

ВИ́БРУДНИТИ, ню, ниш, док., що.

Покрити брудом що-небудь; забруднити.

Тико вибруднив руки і хотів їх помити, присівши біля води (М. Трублаїні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибруднити — ви́бруднити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибруднити — -ню, -ниш, док., перех. Покрити брудом; забруднити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибруднити — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. вибруднити — ВИ́БРУДНИТИ, ню, ниш, док., перех. Покрити брудом; забруднити. Тико вибруднив руки і хотів їх помити, присівши біля води (Трубл., І, 1955, 273). Словник української мови в 11 томах