вибурення
ВИ́БУРЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́бурити.
Хімічне закріплення ґрунтів здійснюється через вибурення свердловин по трасі, які заповнюють спеціальним матеріалом, що твердіє і цим самим стримує “рух” пісків (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me