вибурення

ВИ́БУРЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́бурити.

Хімічне закріплення ґрунтів здійснюється через вибурення свердловин по трасі, які заповнюють спеціальним матеріалом, що твердіє і цим самим стримує “рух” пісків (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me