вибухотехніка

ВИБУХОТЕ́ХНІКА, и, ж.

1. Наука про створення, використання та нейтралізацію горючих і вибухових речовин, а також процеси, які відбуваються з ними під час вибуху.

Щоб учинити керований вибух, злочинець-підривник має володіти знаннями й уміннями з вибухотехніки, хімії, радіоелектроніки або інших суміжних наук (з наук. літ.).

2. збірн. Вибухові пристрої, речовини і т. ін.

Вивченням і розвитком вибухотехніки, дослідженням дії ударних хвиль на матеріали й конструкції займалися військові відомства (із журн.).