вибір

ВИ́БІР, бору, ч.

1. Дія за знач. вибира́ти, ви́брати 1.

Таки ніде правди діти – Ви [Л. Яновська] великий майстер у виборі сюжетів (М. Коцюбинський);

Захар несподівано пригадав і свої колишні філософські міркування про вибір професії (Іван Ле).

2. Той, хто вибраний; те, що вибране.

В душі мати не схвалювала доччиного вибору [нареченого], але й не наважувалася її розраджувати (С. Чорнобривець);

– Хіба це дівчина? Один горщик м'яса, – обурювався батько вибором сина (М. Стельмах).

3. Можливість вибрати кого-, що-небудь.

Колись дівчина мусила примхи свекрушині зносити, терпіти знущання, бо не було вибору. А тепер не та пора (К. Гордієнко);

Правління профспілок поставило перед Зілінським вибір: або вийти з товариства власників, або додержуватись пунктів договору (Ірина Вільде).

4. заст. Обрання; вибори.

Вибір його [Чіпки] в управу, зроблений під гарячий час, без поради, без розмислу, – нікому не був милий (Панас Мирний);

Він тепер справді почав жалкувати, що пристав на той вибір. Не знати, на що й за ким треба давати голос (Н. Кобринська).

Спиня́ти / спини́ти свій ви́бір див. спиня́ти.

○ (1) На ви́бір, у знач. присл.:

а) вибірково, не підряд.

Вони уважно приглядались до пасажирів і час од часу, на вибір, вимагали документи (А. Головко);

б) для вибору.

– Владика дав академістам парафії на вибір, – яку хоч вибирай (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибір — ви́бір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вибір — Виокремлення із заданої тим або іншим способом множини одного чи кількох елементів, які мають деяку вказану властивість, задовольняють деякий визначений критерій, і у певному сенсі мають перевагу перед іншими. Моделювання економіки. Тлумачний словник
  3. вибір — Вибирання, вибірка, (добір) селекція; уфр. альтернатива; Словник синонімів Караванського
  4. вибір — [виб'ір] -бору, м. (ў) -бор'і Орфоепічний словник української мови
  5. вибір — -бору, ч. 1》 Дія за знач. вибирати, вибрати 1). На вибір — вибираючи, не підряд. 2》 Той, кого вибрано; те, що вибране. 3》 Можливість вибрати кого-, що-небудь. 4》 заст. Обрання; вибори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вибір — ВИ́БІР (виділення кого-, чого-небудь із загальної маси за певною ознакою), ВИБИРА́ННЯ, ОБРА́ННЯ, ВІДБІ́Р, ВІДБИРА́ННЯ, СЕЛЕ́КЦІЯ спец. Вибір поезій, зроблений для розглядуваного видання, досить вдало показує ці особливості творчості поета (Д. Бєдного) (М. Словник синонімів української мови
  7. вибір — Ви́бір, -бору, -рові, у -борі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вибір — ВИ́БІР, бору, ч. 1. Дія за знач. вибира́ти, ви́брати 1. Таки ніде правди діти — Ви [Л. Яновська] великий майстер у виборі сюжетів (Коцюб., III, 1956, 243); Захар несподівано пригадав і свої колишні філософські міркування про вибір професії (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах
  9. вибір — рос. выбор одна з дуже важливих стадій процесу прийняття економічних рішень, що полягає у відборі одного з варіантів дій з усіх можливих варіантів (альтернатив). Eкономічна енциклопедія
  10. вибір — Ви́бір, -бору м. 1) Выборъ. На вибір дають, на людськую волю: хоч утопись, хоч так загинь. МВ. (О. 1862. III. 74). А в лиски-лиски новий двір, чотирі дочки на вибір. Рудч. Ск. II. 5. 2) мн. вибори. Выборы. Словник української мови Грінченка