1. Словник української мови у 20 томах

виваження

ВИ́ВАЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́важити.

В І. Франка є низка праць, де з особливою чіткістю й теоретичним виваженням викладені його погляди на публіцистику як специфічний вид літературної творчості (з наук. літ.);

Після виваження вхідних дверей злочинець проник у будинок (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виваження — ви́важення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виваження — -я, с. Дія за знач. виважити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виваження — ВИ́ВАЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́важити. Словник української мови в 11 томах