виваженість
ВИ́ВАЖЕНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. ви́важений.
Бачив [Виговський] увесь огром гетьманської влади, він страшив його, але, якби те сповнилося, сподівався впоратися за допомогою виваженості, стійкості, чіпкості (Ю. Мушкетик);
У поводженні хлопця виваженість, стримана владність, тактовність (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виваженість — ви́важеність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- виваженість — [виважеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- виваженість — -ності, ж. Абстр. ім. до виважений. Великий тлумачний словник сучасної мови