1. Словник української мови у 20 томах

вивалений

ВИ́ВАЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́валити і ви́валитися.

Двері вивалені з одвірками (В. Барка);

У болоті лежала вивалена з коренем вільха (із журн.);

Табір огорнув дим, тріщав вогонь, іржали коні, конали поранені, оглушені вибухом повстанці повзали по обвугленій землі, – часом без рук та ніг, з виваленими тельбухами... (В. Чемерис);

// ви́валено, безос. пред.

Розстелено брезент, на нього вивалено всі припаси (Б. Харчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивалений — ви́валений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вивалений — ВИВАЛЕНИЙ – ВИВАЛЯНИЙ Вивалений, дієприкм. Від вивалити – виламати, перекинути, висунути тощо: вивалена стіна, вивалена риба з сітки. Санітари внесли пожитки померлого: штани.. Літературне слововживання
  3. вивалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивалити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вивалений — ВИ́ВАЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́валити. Він став навкарачки і поповзом, щоб його не помітили крізь вивалені вікна, обережно поплазував до заднього ходу (Смолич, Мир.., 1958, 236). Словник української мови в 11 томах