1. Словник української мови у 20 томах

виварка

ВИ́ВАРКА, и, ж., розм.

Посуд, у якому виварюють білизну.

Майстер узяв великий аркуш [лист] білого цинкового заліза, покраяв його і на очах у хлопців хутко склепав виварку на білизну (І. Микитенко);

На плиті кипіла виварка з білизною (В. Кучер);

Шпалери й меблі просякнули смородом злежаних у виварці пелюшок (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виварка — ви́варка іменник жіночого роду посудина розм. Орфографічний словник української мови
  2. виварка — -и, ж., розм. Посуд, в якому виварюють білизну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виварка — И, ж. Позашляховик (джип). Словник сучасного українського сленгу
  4. виварка — ВИ́ВАРКА, и, ж., розм. Посуд, в якому виварюють білизну. Майстер узяв великий аркуш білого цинкового заліза, покраяв його і на очах у хлопців хутко склепав виварку на білизну (Мик., II, 1957, 474); На плиті кипіла виварка з білизною (Кучер, Чорноморці, 1956, 394). Словник української мови в 11 томах