1. Словник української мови у 20 томах

виводок

ВИ́ВОДОК, дка, ч.

Сукупність малят, виведених однією самицею, які тримаються разом (про тварин).

Виводок качиний Полощеться, забравшись у гущак (М. Рильський);

– Торік із батьком двох вовків убили. А в Городищі, біля Білого озера, на виводок напали. Спіймали його (М. Стельмах);

// перен., жарт. Велика кількість дітей у родині.

У Семків був повен двір дітвори. Глафіра вийшла із своїм виводком на сонце (С. Чорнобривець);

Чоловік крутішої вдачі наполіг би на своєму, бо де це видано, щоб дружина з усім виводком мандрувала за чоловіком до міста на нараду. А Кислий погодився (М. Циба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виводок — ви́водок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виводок — -дка, ч. Сукупність малят, виведених однією самкою, які тримаються разом (про птахів або тварин). || перен., жарт. Про велику кількість дітей у родині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виводок — ВИ́ВОДОК (про птахів, тварин — сукупність малят, виведених однією самкою за один раз), ВИ́ВІД, КУБЛО́, ПРИПЛІ́Д, РОЗПЛО́ДОК рідше, ПРИПЛІ́ДОК розм. Плавали на ньому (озері) виводки домашніх гусей і качок (А. Словник синонімів української мови
  4. виводок — ВИ́ВОДОК, дка, ч. Сукупність малят, виведених однією самкою, які тримаються разом (про птахів або тварин). Виводок качиний Полощеться, забравшись у гущак (Рильський, І, 1946, 275); — Торік із батьком двох вовків убили. Словник української мови в 11 томах