виволочення

ВИ́ВОЛОЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́волокти.

Після цієї ради відразу виправлено кількасот чоловік на Дніпро, щоб зробити ополонки, а іншим наказано розділяти замерзлі в купи трупи й готувати їх до виволочення (з переказу).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me