виволочення
ВИ́ВОЛОЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́волокти.
Після цієї ради відразу виправлено кількасот чоловік на Дніпро, щоб зробити ополонки, а іншим наказано розділяти замерзлі в купи трупи й готувати їх до виволочення (з переказу).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me