виволікання

ВИВОЛІКА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. виволіка́ти.

* Образно. Коли ідея в основі своїй помилкова, то виволікання її на світ Божий означає її швидку загибель (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me