вивуджувати

ВИВУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВУДИТИ, джу, диш, док.

1. кого. Ловити вудкою.

Вивуджувати карасів неважко, оскільки вони (за винятком великих озерних, річкових) не чинять значного опору (із журн.);

// Ловити на нитку, мотузочок із приманкою, закидаючи їх як вудку.

Хлопчик знає, що це тарантулова нора, йому давно кортіло вивудити звідти її хазяїна (О. Донченко).

2. що, перен. Дізнаватися, вивідувати, здобувати що-небудь.

В Україні поширюється новий вид інтернет-шахрайства, націлений вивуджувати в довірливих клієнтів їх персональні дані (з газ.);

– Ми вже звиклися з думкою про майбутню шахту, про місто Піщане, – сказав Заброда, намагаючись, мабуть, вивудити ще якусь новину (Микита Чернявський);

Життя його [Бориса] сім'ї, друзів, знайомих так вразило мене, що я вивудив з нього все можливе (О. Бердник).