1. Словник української мови у 20 томах

вивідування

ВИВІ́ДУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виві́дувати.

Скільки-то люду через їх [станових, урядників, стражників] вивідування пішло на казенні хліби (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивідування — виві́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вивідування — -я, с. Дія за знач. вивідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивідування — ВИВІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виві́дувати. Скільки-то люду через їх [станових, урядників, стражників] вивідування пішло на казенні хліби (Мирний, IV, 1955, 352). Словник української мови в 11 томах