вивірковий

ВИ́ВІ́РКОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до ви́ві́рка¹.

Вивірковий хвіст.

2. у знач. ім. ви́ві́ркові, вих, мн. Те саме, що бі́лячі (див. бі́лячий 2).

Вивіркові дуже поширені; нема їх лише в Австралії, на Мадагаскарі, в Новій Гвінеї та на островах Тихого океану (з наук.-попул. літ.);

В Україні вивіркові представлені вивіркою звичайною, сірим, плямистим і європейським ховрахами та бабаком степовим (з наук.-попул. літ.).