вивіяний
ВИ́ВІЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́віяти.
В його [тину] заплетеному прутті тремтить самотня, вітром не вивіяна пір'їна – останній слід молодих пташиних крил (М. Стельмах);
* Образно. Шовкопряд по-панібратськи обняв Оридорогу за плечі, порадив не згадувати розмите дощами та вивіяне вітрами минуле (С. Чорнобривець);
// ви́віяно, безос. пред.
* Образно. Не вивіяно вітрами зневіри пам'яті народу (з мемуарної літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивіяний — ви́віяний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вивіяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивіяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивіяний — ВИ́ВІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́віяти. В його [тину] заплетеному прутті тремтить самотня, вітром не вивіяна пір’їна — останній слід молодих пташиних крил (Стельмах, Хліб.., 1959, 38). Словник української мови в 11 томах