1. Словник української мови у 20 томах

вигад

ВИ́ГАД, у, ч.

Те саме, що ви́гадка.

Він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Леся Українка);

– Які вже в вас дивні вигади, пане професоре! – вмішалась тітка (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигад — ви́гад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вигад — -у, ч. Те саме, що вигадка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигад — див. вигадка Словник синонімів Вусика
  4. вигад — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
  5. вигад — ВИ́ГАД, у, ч. Те саме, що ви́гадка. Він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Л. Укр., II, 1951, 439). Словник української мови в 11 томах