вигачуваний

ВИГА́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до вига́чувати.

* Образно. Старий Мороз розповідав про місто каторги, про пекло новітніх канальських робіт, вигачуване костями українськими, – про Комсомольськ (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me