вигачуваний
ВИГА́ЧУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до вига́чувати.
* Образно. Старий Мороз розповідав про місто каторги, про пекло новітніх канальських робіт, вигачуване костями українськими, – про Комсомольськ (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me