вигибати
ВИГИБА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ГИНУТИ, не, діал. ВИ́ГИБТИ, бне, док.
Гинути, вмирати, пропадати (про всіх або багатьох).
Тріскались дерева по лісах. Вигибали сади (О. Довженко);
Зубожів мій брат: то хліб не вродив, то худоба вигинула (Марко Вовчок);
Дикі вівці давно вигибли від пазурів та зубів вовків та інших хижаків (І. Франко);
В половині весни вже встиг пройтися косарем по селах аж такий голод, що вигинули навіть санітари, які вивозили трупи, як у Шевченковій “Чумі” (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигибати — вигиба́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- вигибати — -ає, недок., вигинути, -не і діал. вигибти, -бне, док. Гинути, вмирати (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигибати — див. вмирати; зникати Словник синонімів Вусика
- вигибати — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал. Словник синонімів української мови
- вигибати — ВИГИБА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ГИНУТИ, не і діал. ВИ́ГИБТИ, бне, док. Гинути, вмирати (про всіх або багатьох). Тріскались дерева по лісах. Вигибали сади (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах