1. Словник української мови у 20 томах

вигнутий

ВИ́ГНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ви́гнути.

На жовтих сап'янцях дзвеніли зірчасті остроги, вигнуті догори (П. Панч);

Праворуч залізні бильця, вигнуті з товстого дроту, а за ними глибоке урвище (М. Руденко).

2. у знач. прикм. Який має форму округлого згину, згинів, дуги.

Вигнуті брови грізно нахмурились (В. Винниченко);

Кривий .. вигнутим руків'ям ціпка зачепився за шипшиновий кущ біля кореня і потягся до ягід на верхнім галуззі (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигнутий — ви́гнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вигнутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вигнути. 2》 прикм.Який має форму округлого згину, згинів, дуги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигнутий — див. кривий Словник синонімів Вусика
  4. вигнутий — ВИ́ГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гнути. На жовтих сап’янцях дзвеніли зірчасті остроги, вигнуті догори (Панч, III, 1956, 53). 2. прикм. Який має форму округлого згину, згинів, дуги. Словник української мови в 11 томах