вигодованка
ВИГОДО́ВАНКА, и, ж., розм.
Жін. до вигодо́ванець.
Аж здригнулася [Журина] від ляку за свою вигодованку, за своє прекрасне дитя, за його чисту душу (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигодованка — вигодо́ванка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- вигодованка — -и, розм. Жін. до вигодованець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигодованка — Вигодованка, -ки ж. Воспитанница, питомица. Словник української мови Грінченка