вигодуваний

ВИ́ГОДУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́годувати.

Дзеньковський був .. випещений, вигодуваний, з білими повними щоками, з розкішними русявими вусами (І. Нечуй-Левицький);

Яко син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почував себе до обов'язку віддати працю свого життя тому простому народові (І. Франко);

Самоцвіт бере папірчика, розгортає й починає читати. Вигодуване червоне лице його робиться червоніше, а очі от-от не вискочать на папірчик (В. Винниченко);

Козацький син, вигодуваний грудьми вільної циганки, мусить бути лицарем (Р. Іваничук);

// ви́годувано, безос. пред.

Він [молодий шляхтич] згорда відповів: – За мене .. не знадобиться червоніти нікому: хоча мене вигодувано і виховано у хлопській сім'ї, але ті хлопи мене змалку вчили правди і честі, й добра (М. Старицький);

1942 року в Празькому зоопарку вперше в неволі було штучно вигодувано дитинча білого ведмедя (з наук.-попул. літ.).