вигойний
ВИГО́ЙНИЙ, а, е.
Який можна вигоїти, вилікувати.
Вигойна рана;
// Яким можна вигоїти, вилікувати.
Їх [воїнів] лікарі доглядають, що тямлять на травах вигойних. Рани лікують їм (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me