виголоджувати

ВИГОЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОЛОДИТИ, джу, диш, док., кого, що.

Морити голодом.

Я не допустив брехні. Не поводився зле зі своїми. Не грішив у місці правди [святині]. Не виголоджував нікого (І. Крип'якевич);

– А жиди змовляться і хліба не довезуть, схотять нас виголодити (І. Франко);

Варшаву хотіли німці знищити, виголодити її населення, зруйнувати економічно (з мемуарної літ.).