виголюватися
ВИГО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ГОЛИТИСЯ, люся, лишся, док.
1. Голячись, цілком зрізувати собі бритвою волосся, щетину і т. ін.
Лише настрою Петро ніяк не міг зголити, а навпаки, чим пильніше він виголювався, тим чіткіше виступав той жахливий настрій (І. Багряний);
Залєтаєв чисто виголився, підстригся, вимився, зачесався, але все-таки робив враження кошлатого (В. Винниченко).
2. тільки недок. Пас. до виго́лювати.
Найкраще густа щетина виголюється гострою бритвою (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виголюватися — виго́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виголюватися — -ююся, -юєшся, недок., виголитися, -люся, -лишся, док. 1》 Голячись, цілком обтинати (обітнути) собі бритвою волосся. 2》 тільки недок. Пас. до виголювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виголюватися — ВИГО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ГОЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Голячись, цілком зрізувати собі бритвою волосся. 2. тільки недок. Пас. до виго́лювати. Словник української мови в 11 томах