1. Словник української мови у 20 томах

вигорьований

ВИ́ГОРЬОВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до ви́горювати.

Його прикро вразило те, що університетська адміністрація поспішила виключити Павлика із складу студентів і позбавити з таким трудом вигорьованої стипендії (П. Колесник);

Вона тільки в ці дні зважилась відкритись подругам своїм почуттям і разом з ними принесла йому в табір свою подолану дівочу гордість, своє вигорьоване кохання (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигорьований — ви́горьований дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. вигорьований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигорьований — ВИ́ГОРЬОВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́горювати. Його прикро вразило те, що університетська адміністрація поспішила виключити Павлика із складу студентів і позбавити з таким трудом вигорьованої стипендії (Кол., Терен.., 1959, 245). Словник української мови в 11 томах