1. Словник української мови у 20 томах

вигострений

ВИ́ГОСТРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́гострити.

Тригуб добув грамоти з-поза ікони, накинув кирею й вийшов зі свого двора. Для безпеки заткнув пістолю за пояс і прип'яв до боку вигострену шаблю (Б. Лепкий);

Всі дороги їм [воякам] відкриті Через гори і ліси, Гостро вигострені стріли, І шаблюки, і списи (О. Олесь);

// ви́гострено, безос. пред.

Омелько зняв зі стіни зброю. Перевірив, чи заряджений пістоль, чи вигострено клинок турецької шаблі (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигострений — ви́гострений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вигострений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигострити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигострений — див. гострий Словник синонімів Вусика
  4. вигострений — Ви́гострений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вигострений — ВИ́ГОСТРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гострити. Косили лан жнивів густих, Бряжчали вигострені коси (Щог., Поезії, 1958, 376); Всі дороги їм [воякам] відкриті Через гори і ліси, Гостро вигострені стріли, І шаблюки, і списи (Олесь, Вибр., 1958, 353). Словник української мови в 11 томах