вигострювати
ВИГО́СТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ГОСТРИТИ, рю, риш, док., що.
1. Відточуючи, робити що-небудь гострим.
І, бризкаючи іскрами, коваль Вигострює мечів двосічних сталь (М. Бажан);
– А ви, мої невісточки-голубочки, .. батьків ніж вигостріть (Г. Квітка-Основ'яненко);
Заплющивши ліве око, роздивляється [Іванко] правим – меч рівний, треба тільки на точилі вигострити (А. Хижняк).
2. перен. Робити більш досконалим, виразним, чітким.
Розум треба вигострювати, знань набиратися якомога більше... (М. Руденко);
Старість вигострює родові риси (М. Малиновська);
Я вигострила погляд у пустині, мов соколиний зір (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигострювати — виго́стрювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вигострювати — -юю, -юєш, недок., вигострити, -рю, -риш, док., перех. Відточуючи, робити що-небудь гострим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигострювати — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови
- вигострювати — Виго́стрювати, -рюю, -рюєш; -го́стрюй, -рюйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вигострювати — ВИГО́СТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ГОСТРИТИ, рю, риш, док., перех. Відточуючи, робити що-небудь гострим. І, бризкаючи іскрами, коваль Вигострює мечів двосічних сталь (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 145); — А ви, мої невісточки-голубочки,.. Словник української мови в 11 томах