1. Словник української мови у 20 томах

вигоєний

ВИ́ГОЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́гоїти.

Здоровенний одновухий пес, з подертою шкірою, з погано вигоєними ранами по всьому схудлому тілу, перевернувся догори лапами (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигоєний — ви́гоєний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вигоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигоєний — Ви́гоєний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)