1. Словник української мови у 20 томах

вигравіюваний

ВИ́ГРАВІЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́гравіювати.

Напис, вигравіюваний на архітраві храму, свідчить про дату його спорудження (з наук.-попул. літ.);

На постаменті вигравіюваний вірш Тараса Шевченка “Полякам” українською і польською мовами (з навч. літ.);

На поверхні лопатки мамонта чітко простежуються серії насічок, тонких вигравіюваних ліній, ямок (з навч. літ.);

// ви́гравіювано, безос. пред.

Адвокат довго порпався у шухлядах стола, а тоді дістав срібний перстень. На ньому замість печатки було вигравіювано тризуб (М. Малиновська);

Два рогових знаряддя – лощила, прикрашені орнаментом із прямих ліній та кутів. На одному з лощил вигравіювано композицію, котру трактують як схематизоване зображення людини (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигравіюваний — ви́гравіюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вигравіюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигравіювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигравіюваний — ВИ́ГРАВІЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гравіювати. Знаходимо скульптури, людей і тварин,.. або їхні зображення, вигравіювані на бивнях (Нар. тв. та етн., 1, 1968,72). Словник української мови в 11 томах