вигупування

ВИГУ́ПУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. вигу́пувати.

Через стелю добре чулося вигупування чиїхось ніг, які не завжди потрапляли в ритм надто швидкої музики (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me