вигупування
ВИГУ́ПУВАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. вигу́пувати.
Через стелю добре чулося вигупування чиїхось ніг, які не завжди потрапляли в ритм надто швидкої музики (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me