1. Словник української мови у 20 томах

вигідно

ВИГІ́ДНО.

1. Присл. до вигі́дний.

Стара циганка накладала червону люльку свіжим тютюном і вигідно мостилася на призьбі (М. Коцюбинський);

У вітальні Ірен сіла до рояля, а Славенко вигідно пірнув у м'який фотель (В. Підмогильний);

Форма вигідно окреслювала її .. струнку постать (С. Чорнобривець).

2. у знач. пред. Зручно, приємно.

– Ах, як тут вигідно, як тут простірно [просторо]! – скрикував [Леон] хвиля від хвилі (І. Франко);

З двох боків по кутках на маленьких столиках поставили по лампі, – видно й вигідно (В. Винниченко);

В кімнаті бездоганно чисто, привабливо, вигідно (Олесь Досвітній).

ВИ́ГІДНО.

1. Присл. до ви́гідний.

Спритний Ібрагім встигне згодом вигідно продати портрет угорського короля (П. Загребельний).

2. у знач. пред. Дає вигоду, користь, прибуток.

Філько почав добирати собі товаришів. Він добре знав, з ким йому було б вигідно дружити (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигідно — ви́гідно прислівник корисно незмінювана словникова одиниця вигі́дно прислівник зручно незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вигідно — Вигі́дно. Зручно, вигідно. Але аби семінаристі вигідно могли стояти, то повигонила старшина громадскц самих мужиків з церкви, лишень лишила ся сама шляхта всередині (Б., 1895, 6, 3) // пол. wygodnie — зручно, вигідно. Українська літературна мова на Буковині
  3. вигідно — I в`игідно 1》 Присл. до вигідний. 2》 у знач. присудк. сл. Дає вигоду, користь, зиск. II виг`ідно 1》 Присл. до вигідний. 2》 у знач. присудк. сл. Зручно, приємно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вигідно — ВИ́ГІДНО присудк. сл. (дає вигоду, користь, прибуток), КОРИ́СНО, ЗРУ́ЧНО. Вирощувати ранні овочі під синтетичними плівками економічно вигідно для господарства (з газети); Миронич заохочував хлопця, щоб з'їв кисляку з цибулиною — корисно для здоров'я (К. Словник синонімів української мови
  5. вигідно — Вигі́дно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вигідно — ВИ́ГІДНО. 1. Присл. до ви́гідний. Багачі вигідно купують землю "оптом" і, звичайно, передають її при нагоді нужденному сусідові з баришем у 275% (Ленін, 15, 1949, 80). 2. у знач. присудк. сл. Дає вигоду, користь, прибуток. Словник української мови в 11 томах
  7. вигідно — Вигідно нар. Удобно. Словник української мови Грінченка